exec_SELECTquery
caller TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection::exec_SELECTquery
ERROR Table 'ssjkdb.cf_cache_pages' doesn't exist
lastBuiltQuery SELECT content FROM cf_cache_pages WHERE identifier = 'f7e0554a7ed1139e18452f8e87fa297c' AND cf_cache_pages.expires >= 1635104181 LIMIT 1
debug_backtrace require(_src-6.2.31/typo3/sysext/cms/tslib/index_ts.php),_src-6.2.31/index.php#28 // TYPO3\CMS\Frontend\Controller\TypoScriptFrontendController->getFromCache#169 // TYPO3\CMS\Frontend\Controller\TypoScriptFrontendController->getFromCache_queryRow#2410 // TYPO3\CMS\Core\Cache\Frontend\VariableFrontend->get#2474 // TYPO3\CMS\Core\Cache\Backend\Typo3DatabaseBackend->get#95 // TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection->exec_SELECTgetSingleRow#177 // TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection->exec_SELECTquery#406 // TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection->debug#305
exec_SELECTquery
caller TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection::exec_SELECTquery
ERROR Table 'ssjkdb.cf_cache_pages' doesn't exist
lastBuiltQuery SELECT content FROM cf_cache_pages WHERE identifier = 'f7e0554a7ed1139e18452f8e87fa297c' AND cf_cache_pages.expires >= 1635104181 LIMIT 1
debug_backtrace require(_src-6.2.31/typo3/sysext/cms/tslib/index_ts.php),_src-6.2.31/index.php#28 // TYPO3\CMS\Frontend\Controller\TypoScriptFrontendController->getFromCache#169 // TYPO3\CMS\Frontend\Controller\TypoScriptFrontendController->getFromCache_queryRow#2410 // TYPO3\CMS\Core\Cache\Frontend\VariableFrontend->get#2474 // TYPO3\CMS\Core\Cache\Backend\Typo3DatabaseBackend->get#95 // TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection->exec_SELECTgetSingleRow#177 // TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection->debug#408
exec_DELETEquery
caller TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection::exec_DELETEquery
ERROR Table 'ssjkdb.cf_cache_pages' doesn't exist
lastBuiltQuery DELETE FROM cf_cache_pages WHERE identifier = 'f7e0554a7ed1139e18452f8e87fa297c'
debug_backtrace require(_src-6.2.31/typo3/sysext/cms/tslib/index_ts.php),_src-6.2.31/index.php#28 // TYPO3\CMS\Frontend\Controller\TypoScriptFrontendController->generatePage_postProcessing#216 // TYPO3\CMS\Frontend\Controller\TypoScriptFrontendController->realPageCacheContent#3603 // TYPO3\CMS\Frontend\Controller\TypoScriptFrontendController->setPageCacheContent#3345 // TYPO3\CMS\Core\Cache\Frontend\VariableFrontend->set#3392 // TYPO3\CMS\Core\Cache\Backend\Typo3DatabaseBackend->set#79 // TYPO3\CMS\Core\Cache\Backend\Typo3DatabaseBackend->remove#140 // TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection->exec_DELETEquery#220 // TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection->debug#280
exec_INSERTquery
caller TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection::exec_INSERTquery
ERROR Table 'ssjkdb.cf_cache_pages' doesn't exist
lastBuiltQuery
debug_backtrace require(_src-6.2.31/typo3/sysext/cms/tslib/index_ts.php),_src-6.2.31/index.php#28 // TYPO3\CMS\Frontend\Controller\TypoScriptFrontendController->generatePage_postProcessing#216 // TYPO3\CMS\Frontend\Controller\TypoScriptFrontendController->realPageCacheContent#3603 // TYPO3\CMS\Frontend\Controller\TypoScriptFrontendController->setPageCacheContent#3345 // TYPO3\CMS\Core\Cache\Frontend\VariableFrontend->set#3392 // TYPO3\CMS\Core\Cache\Backend\Typo3DatabaseBackend->set#79 // TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection->exec_INSERTquery#148 // TYPO3\CMS\Core\Database\DatabaseConnection->debug#218
З ІСТОРІЇ ІЗРАЇЛЬСЬКОГО НАРОДУ (продовження) - Унійна традиція Української Греко-Католицької Церкви

З ІСТОРІЇ ІЗРАЇЛЬСЬКОГО НАРОДУ (продовження)

Додано: 23 червня 2015 року Божого.

Автор: з книги "Католицький Народний Катехизм"

Коли і де жив Спаситель?

Спаситель жив на землі приблизно 2000 років тому. Він загинув на хресті у віці 33 років

Від часу народження Ісуса Христа розпочинається християнське літочислення.

На початку християнства літочислення велося по періодах панування римських консулів.

За панування Діоклеціана (час жорстокого переслідування християн) відлік часу вівся від дня вступу на престол цього імператора (284 p.). Ця доба зветься добою Мучеників. Першим розпочав літочислення від хвилини втілення Ісуса Христа, тобто від Благовіщення Пресв. Богородиці, Діонісій (525 p.). Від народження Ісуса Христа літочислення вів імператор Карл. Але слід знати, що це літочислення не зовсім точне, бо Діонізій трохи помилився, визначаючи рік народження Христа. Насправді Ісус Христос народився на 4 роки раніше. Євреї мають інше літочислення - від року створення людини.

Час, який передував приходу Христа, називаємо Старим Завітом, час після його приходу - Новим (Євр. 9, 15-17).

Використовуємо слово завіт (заповіт, виявлення волі щодо передачі у спадок майна і т. п. у випадку смерті), бо як перед приходом Христа, так і після нього Бог оголошував людям свою святу волю і гарантував спадок на випадок смерті Спасителя (тобто спадок, який набере ваги завдяки смерті Спасителя). Євреям Бог запевнив успадкування обіцяної землі, християнам - неба. Час перед Христом можна назвати Старим Перемир'ям, бо у цей час Бог заключав перемир'я з багатьма мужами (Ноєм, Авраамом, Яковом, і, за посередництвом Мойсея, з ізраїльським народом на горі Синай).

Ізраїльський народ присягнув дотримуватись даних заповідей, а Бог за те обіцяв ізраїльтянам захист і благословення. Час після Христа можемо назвати Новим Перемир'ям, бо тоді Бог обіцяє людям через свого посередника Ісуса Христа освячення і вічне життя, якщо вони дотримуватимуться заповідей любові. Старе Перемир'я було освячене кров'ю жертовних тварин, Нове - Найсвятішою Кров'ю Ісуса Христа.

Старим або Новим Завітом називаємо і святі книги, написані перед або після Христа. У цих книгах висловлена Божа воля і обіцянка людям успад­кування Царства Божого.

Краєм, де розгорнулася діяльність Спасителя, була Палестина.

Перша назва Палестини - Ханаан, наступна - Юдея, але найчастіше її називали "обіцяною землею" (тобто обіцяною Богом) або "Святою Землею" (освяченою перебуванням на ній Ісуса Христа).

Палестина - невеликий за територією край (500 кв. миль). Вздовж її можна було пройти за 90 годин, впоперек - за 30. Проте Палестина знаходилася майже всередині стародавнього світу, що сприяло поширенню з цього краю справжньої релігії. Це був дуже родючий край, його мешканці задовільнялися плодами своєї праці і в тому плані вони були незалежними від сусідів. Від сусідніх країв Палестину відділяли море і пустиня, тому євреї безпосередньо не контактували з поганами. За часів Ісуса Христа край заселяло 5 млн. мешканців, з них 1 млн. становило населення Єрусалиму.

Палестина лежить на побережжі Середземного моря по обидва боки ріки Йордан.

На півночі Палестина межує з Фінікією, на сході - з сирійсько-арабською пустинею, на півдні - з Арабією, на заході - з Середземним морем.

Йордан - це широка ріка зі швидкою течією, вода в ній жовта. Ріка перепливає через озера Мером, Генезарет (тут була заспокоєна буря, тут проповідував Ісус, тут Спаситель ходив по воді і тут доручив Петрові керівництво Церквою). Йордан впадає до Мертвого моря, яке стоїть на місці міст Содоми і Гомори і вода цього моря дуже солона і тому не придатна для життя живих істот. До Йордану впадає Карит, над яким свого часу перебував Ілля; до Мертвого моря впадає Кедрон, через який втікав Давид і який переходив Ісус Христос перед смертю.

Палестина ділилася на Юдею, Самарію, Галілею і Перею, в яку входили Ітурія і Трахонітіс.

Найревніше дотримувались правдивої віри мешканці Юдеї. Мешканці Самарії були ідолопоклонниками, за що їх ненавиділи євреї. Галілея, особливо на півночі, була поганською, євреї зневажали її мешканців.

Єрусалим зі своєю величною святинею був найважливішим містом Палестини.

Єрусалим (місце спокою) називали також містом чотирьох горбів, тому що лежав на чотирьох горбах. Найвищою була гора Сіон, на якій красувався палац Давида, тут знаходилася господа, в якій відбулася Тайна вечеря. На схід від гори Сіон височіла гора Акра, на якій було джерело і Силоамський став. Гора Морія знаходилася на півночі. На цій горі була святиня і на ній колись повинен був бути принесеним у жертву Богові Ісаак. Ще далі на північ височіла гора Везета. На захід від Морії, вже за мурами міста, знаходилася гора Голгофта, яку називали теж Кальварією, на якій розп'ято Спасителя. Між горами лежать дві долини: південна - Геннон (пекло - на ній колись ізраїльтяни жертвували Молохові своїх дітей) і східна - долина Йосафата (Божого суду, бо вважалося, що саме тут колись відбудеться загальний суд). Тут протікав Кедрон. На схід від долини Йосафата підносилась гора Оливна, улюблене місце Ісуса Христа, а на ній Гетсиманський сад.

Першим царем Єрусалиму був Мелхіседек (2000 перед Хр.) Через 400 років (588 р.) Єрусалим було зруйновано вавилонським царем Навуходоно­сором, але у 536 р. місто відбудували, а у 70 р. після Христа знову Єрусалим був зруйнований римлянами під керівництвом Тита.

Святиня, побудована на горі Морія з білого тесаного каменя, являла собою великий подовгастий чотирикутник. Здалека здавалося, що вершина гори покрита снігом. Через браму в мурі входилося у притвор для народу, далі - у притвор для священиків, де знаходився жертовник для цілопалення. Посере­дині притвору для священиків на підвищенні стояла власне святиня (її розміри: 30x10x15 м), яку покривав плоский дах з кедрового дерева. Власне святиня ділилася на три частини: присінок, "Святая" і "Святая Святих" (найсвятіше місце). Стіни двох останніх були викладені золотими плитами і розділені багато оздобленою завісою, яка у хвилину смерті Спасителя роздерлася верху до низу.

У "Святая Святих", між двома великими позолоченими Херувимами, стояв Кивот завіту, а у нім знаходились таблиці із заповідями. Тут у хмарі царствував Бог. Святиню збудував цар Соломон у 1000 р. перед Христом. Вона була зруйнована Навуходоносором у 519 p. відбудована (але вже без Кивота завіту). За часів Ісуса Христа її відновив цар Ірод. Повністю святиню було відновлено у 64 р. після Христа, але вже у 70 р. після Хр. її знищили римляни. У 361 р. після Хр. імператор Юліан намагався відновити святиню, але землетрус зруйнував вже відбудоване, а вогонь розігнав робітників. Святиня не буде відбудована до кінця світу.

На другому місці після Єрусалиму стоять міста Вифлеем і Назарет.

Юдейське місто Вифлеем, місце народження Спасителя, знаходився на півдні, від Єрусалиму, далі на південь розташовувався Хеврон, місце перебування Авраама, Ісаака і Якова, а також батьківщина родичів св. Йоана Хрестителя. На схід від Єрусалиму знаходилася Витанія, де мешкав Лазар, і пустиня Кварантанія, де постив Ісус Христос протягом 40 днів. На північному сході лежало місто Єрихон, звідки походив митар Закхей, на півночі - Еммаус, де Ісус Христос, воскресши, об'явився двом учням. Над морем лежало відоме в період хрестоносних воєн місто Йопія, де Петро воскресив Тавиту і звідки покликав його сотник Корнилій. На південь від Йонії, понад морем, простягався край филистимів з містами Газа і Аскалон. На захід від Мертвого моря пролягла юдейська пустиня, де перебував св. Йоан Хреститель - предтеча Ісуса Христа.

Столиця Самарії, Самарія, знаходилася майже посередині краю. Коло Сихему (на південь від столиці) знаходилася криниця Якова, біля якої Ісус Христос розмовляв з самарянкою. На сході - гора Гарізім, на якій було збудовано самарянську поганську святиню; на півдні - Силоам, де протягом 350 років зберігався Кивот завіту. Вздовж побережжя Середземного моря тягнуться врожайні низовини Сефала і Сарон, над морем лежить Кесарія - тут мешкали римські намісники. На північному заході, над морем, здіймалася гарна і врожайна гора Кармиль (висота 300 м), в якій було біля тисячі печер, де селилися пустельники.

Назарет (місто цвіту) - одне з найвизначніших міст Галилеї. Тут Ангел звістив Матері Божій народження Ісуса Христа, тут Христос жив до 30-и років.

На півдні Назарету знаходиться гора Тавор, на якій відбулося преобра­жения Господнє, поруч - Наїм, де Спаситель воскресив юнака. На схід від Назарету знаходилася Кана, де Христос був на весіллі. Над озером Генезарет лежало місто Капернаум (місто Христа). Тут охоче перебував Ісус, тут творив чудеса (зцілив слугу сотника, воскресив доньку Яіра), тут обіцяв Пресвяту Євхаристію і покликав Апостола Матея. Над озером, на півдні від Капернаума, лежала Ветсайда - батьківщина Апостолів Андрія і Филипа, далі - Магдаля (тут мешкала грішниця Магдалина) і Тиверіяда. На-півночі лежало місто Кесарія Филипова, де Петро одержав від Ісуса Христа владу ключів. Поза границею Галилеї, у Фенікії, над морем, лежали міста Тир і Сидон (Мат. 15, 21; Мар. 17, 24). Вздовж границі Галилеї тягнулося пасмо Ливанських гір висотою 3. 000 м порослих високими кедрами. На схід від Ливану лежить гора Великий Єрмон (2900 м), далі на схід лежить місто Дамаск, де був навернений св. Павло.

Біля Мертвого моря, на схід від гирла Йордану, лежала перейська місцевість Ветарава, де св. Йоан хрестив людей і де він вказав на Ісуса Христа, називаючи його Агнцем Божим. На сході знаходилася гора Навав, місце смерті Мойсея, на півдні - Пелля (тут під час облоги Єрусалиму у 70 р. переховувалися християни).

Ісус із Назарету є Спасителем (Христом). Євреї називали очікуваного Спасителя Месією (тобто Христом) або Помазаником (господніми помазаниками євреї називали пророків, архієреїв і царів, бо усіх їх помазували, коли вони займали своє становище, на знак того, що вони є Божими послан­цями). Майбутній Месія мав бути одночасно і пророком, і архієреєм, і царем.

Ісус із Назарету є обіцяним Спасителем, бо саме на Ньому здійснилися усі пророцтва.

На це вказує сам Ісус Христос (Йоан 5, 39; Лук. 18, 31; Лук. 24, 26).

Царство, закладене на землі Ісусом, існує від часу виникнення і буде існувати завжди.

Історія знає багато лжемесій, які, завойовували прихильність однодумців швидко її втрачали. Царство Ісуса з Назарету існує вже 20 століть і не втрачає своєї сили і могутності. Якщо б то є Царство (Церква) було справою лише людських рук, то давно б впало під тиском обставин (переслідування християн). Але так не сталося, і це є доказом того, що воно є справою Божою, а, звідси, засновником його мусить бути Месія, посланий Богом.

Ісус сам назвав себе в розмові зі самарянкою і перед архі­єреєм Каяфою Спасителем.

Коли самарянка сказала Ісусові біля криниці Якова: "Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос", Ісус відповів: "То я, що говорю з тобою" (Йоан 4, 25-26). Коли архієрей Каяфа звелів Ісусові: "Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, Син Божий", Ісус сказав: "Ти мовив" (Мат. 26, 64-65).

Називали Ісуса Христа Спасителем і Ангели (на полях Вифлеему, Ангел, що з'явився св. Йосифові).

Ангел сказав наляканим пастирям у Вифлеемі: "Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь" (Лук. 2. .10-1,1). А Йосифові, який хотів покинути Марію, Ангел у сні заповів народження Ісуса Христа і сказав: "... і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх" (Мат, 1, 21).


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

 

8 грудня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

15 грудня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

29 грудня 

Свята Літургія для родин

___________